Я звикаю думати про тебе.
Я звикаю чути голос твій.
Я звикаю і, здається, вже не треба
Ні бажань, ні моїх диких мрій.
Я звикаю лиш тебе чекати,
Я звикаю пам'ятать тебе.
Я звикаю так тебе кохати,
Що сварю сама себе за це.
Я звикаю. І для мене це - страждання.
Я звикаю. І це мука неземна.
Я звикаю до твого незнання
Моїх думок, ніжності й тепла.
[i] 1997[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2025
автор: Ірина Вірна