Я Перемогу словом вишиваю,
Щодень п’ючи біль наших мук і втрат,
Молюсь за Україну й проклинаю
Отих, хто донедавна був нам «брат».
В тім слові й біль матусиного серця,
І крик невипитого щастя удови,
І стогін воїна, що впав в нерівнім герці,
І рана в тілі, що іще кровить.
Я Перемогу словом вишиваю,
Правдивим, незрадливим і палким,
Сльозою шлях у вічність поливаю
Герою кожному, а їх уже полки!
Хай слава їхня сколихне планету,
Аби на прю- встав кожен материк,
Щоб скрізь колоній тріснули тенета,
Щоб душ не ранив материнський крик!
22.05.2025.
© Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040973
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2025
автор: Ганна Верес