Іду, а ноги трави лащать.
Пишаються квіткові різноцвіти,
кружляють бджоли юні ласо,
Й натхнення ллється, ніби річка світла.
Моє село - в розмаї буйнім.
Птахам радію у небеснім плесі.
Природа вправно прикрашає будні.
І кожен день, немов міцне "еспресо" -
то ж смакувати, прислухатись
до звуків світу: шелесту і співів.
Цвіте в розмаї навіть хата
в кущах жасмину. Поруч квітне півник
і не один, мабуть, з десяток
в чарівнім одязі весни - строкатім,
а між пелюстям сонця ллється сяйво.
Під квітами улігся кіт вусатий...
Здавалось, що село муркоче,
умиротворює в обідню пору,
й повітря залюбки лоскоче.
Мережить небо над селом узори.
Історія створення вірша:
Вірш про село Малий Фонтан, в якому я народилась, хоча мешкаю у місті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040947
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2025
автор: Світлая (Світлана Пирогова)