***
Ця беззмістовна гра
Від народження
І... до самої смерті --
Є не що інше,
Як гра..,
Де ми всі тратимо сили
На вміння доказати іншим
Нашу зверхність,
Або підстроюємось під чиюсь,
Щоби було так спокійніше --
У відповідальності,
Бо
Тягнути, попереду всіх
Воза --
Не дуже вдячлива робота,
Коли їдеш весь час
По бездоріжжі
У пошуку пристанища,
Яке нагодує,
Обігріє,
Спати положить,
Ще й плюс поставить,
Авансом,
За то, що впрягся у шлею,
Де немає нічого вічного
І.., колись, хтось випадає
Із системи,
А ми безнадійливо мріємо,
Що досягнемо Нірвани,
Як зупинки в чиємось
Раю...
_____________________________
04.06.2025; Paris (Aurora) ========================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2025
автор: MAX-SABAREN