Потік розбурханих емоцій,
Полинув зрання, мов признання,
Порушив вигаданий спокій,
Й відтак зворушливість кохання.
Той світлий образ малювала,
Наївна жіночка укотре,
Лишень спотворені дзеркала,
Чинили дійство із захоплень.
Життя суцільна є жертовність,
Типові в кожного сюжети...
Моралі діють як непотріб,
Зів'ялий нібито букетик.
В минуле гляну і дивуюсь,
Чому заплутані дороги,
Вплели вагання та спокуту?
Душі... бажалося ж свободи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2025
автор: liza Bird