На долині,
Де калина
Стоїть над водою,
В літню нічку-чарівничку
Паслись собі коні.
Розбрелися
По долині,
По траві і листю,
Йшли до річки,
Щоб водички
Чистої напиться.
Зорі сяють
І моргають,
Місяченько світить,
Коней гриви
Гніді й сиві
Розчісує вітер.
Літня нічка
Чарівничка
Коротка-коротка,
Вже й світанок
Зустрічають
Воронії коні.
А промінчик,
Наче стрічка
Заплутався в гривах.
І блакиті
Небо сипле
На гнідих та сивих.
Вечір нічку
Чарівничку
Знов покличе в гості
І в долині,
Де калина
Пастимуться коні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський