Снить нічна тиша накрапає дощ,
Легко музично, мов шепче щось,
Листя торкається, душі, єства,
Все омиває свята вода.
Тонким струмком стікає з дахів,
Хтось і не спинить, якби й хотів,
Змиє весь пил, що припав за день,
Ніби, по трубах звуки пісень.
В тихім звучанні, розпач, жура,
Слід залиша безжальна жара,
Вто́му ледь змиє в тиші нічній,
Дощик легенький, не буревій.
Стиха останні краплі мовчать,
Хоч, хитаючись хочуть заграть,
Все ж звуками нічного дощу,
Може спокій, я з ними знайду.
Ніч у сні чує кроки чиїсь,
Краплі хиткі, як думи мої,
Все, це на благо, най би було,
Сонячний ранок збудить село….
То... є надія нічки й моя,
Вкотре почути спів солов’я,
Щебет про мир по всій планеті,
Щоби щораз мрії на злеті...
Світлі і теплі зігріли серця,
В тиші щасливій все майбуття.
04.06.2025 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2025
автор: Ніна Незламна