[youtube]https://youtu.be/xGPEGZ4FpgY[/youtube]
Падай, мій милий, мов дощ на плечі,
Звійся вітрами через провулки,
Там, де спокійний, зоряний вечір
Стане комфортним, теплим притулком.
Падай без страху - в тебе є крила,
Лиш один помах - зможеш летіти.
Навіть війною не загасили
Серце відкрите для всього світу.
Що тобі видно з синього неба:
Ніч безпросвітну, сонячний ранок?
Більше немає жодного "треба",
Більше немає жодних прив'язок.
Падай, мій милий, - в цьому свобода:
Дихати легше під небокраєм.
Хай не лякає злісна негода -
Ти тепер вище цілого раю.
31.05.2025
© Валерія Кропівна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2025
автор: Валерія Кропівна