Ще колись у давнину
Брали мене на війну,
Щоб військовим дух підняти
Чи до бою всіх скликати.
Брали палички малі
Й вибивали мною дріб,
Чи на марші, чи в бою
Був я завжди у строю.
Я і нині так потрібний,
У оркестрі незамінний.
Є сім"я велика в мене -
Всі музичні інструменти,
Це мої брати і сестри,
Батько - диригент-маестро.
Тож ніколи сумувать,
...( Барабаном) мене звать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040827
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський