Між літом і весною грань тонка
Впаде невидимо в покоси...
І вітру забринить дзвінка струна
З весняних трав –у сінокоси…
Ромашки граціозні на полях
У ворожінні аж до літа...
Оспівану у жайвора піснях,
Шукають грань в барвистих квітах…
Ту, що єднає завше грім й грозу,
Веселку стеле понад гаєм.
Ту, що вербі заквітчує лозу,
І сонце підніма над плаєм.
До праці заклика бджолиний рій,
Нектаром вабить жовте поле...
У келих із черешень ллє напій,
І ноги ще стерня не коле.
Між літом і весною грань тонка...
Немов моє життя прожите.
Ще душу манить молодість п'янка –
Коса ж вже інеєм повита...
Л. Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2025
автор: Любов Таборовець