ГОЛОС ПОКОЛІНЬ
Старі кажуть: мудрий той, хто сивий
І тому повчають молодих.
Їхній досвід ніби як важливий,
Наче правду знає кожен з них.
Та приходить день, коли зникають
Всі ілюзії дитячих літ,
Молоді тоді самі пізнають
Цей великий та жорстокий світ.
Часто мало правди у тім слові,
Що дається з вуст прожитих днів.
Все пізнаєш в часі, в справжній мові,
І збагнеш важливість кращих слів.
Але світ і далі під тріскуче
Слово старших знову далі йде.
Молоді ростуть собі рішуче,
Ну, а старість тихо смерті жде.
Сміх і мудрість, голос покоління,
Із віків лунає їхній спів.
Тільки правда буде без сумління
У того, хто без гріха прожив.
Мирослав Манюк
29.05.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2025
автор: Мирослав Манюк