Запрошуючи за собою

Дерева  і  птиці  -  проводирі  земні.
Цілителі  сердець...
Ловці  натомлених  душ.

І  бачу:
жасмин  стрункий  напува  ароматами  блакить.
Слухаючи  дзвін  гірських  соборів,
торкається  серцем  лелечих  крил.

Стрункий  і  щедрий,
у  силі  віри  завжди  юний,
він  понад  уяву...
Понад  звичайність.
Сплітає  блакить,  милуючи  запахом...
Запрошує  за  собою.

29.05.2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040796
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2025
автор: Іванюк Ірина