Я вірю

Я  вірю

Я  вірю,  що  колись  настане  день,
Колись,  я  вірю,  день  такий  настане,
Коли  сирена  раптом  вити  перестане,
І  звук  той  в  пам’яті  залишиться  лишень.
Яскраві  спалахи  і  гуркіт  в  небесах,
То  лиш  салют,  небачений  роками,
І  від  жоржин,  розквітлих  під  зірками,
Забута  радість  воскресатиме  в  серцях.
Не  буде  ненависті,  злості  і  клятьби,
А  будуть  вечори  веселі  й  безшабашні,
Зустрінуть  в  парках  школярі  вчорашні,
Новий  світанок  мирної  доби.
З  усього  світу,  з  дальніх  далечінь,
Близькі  і  рідні  зазбираються  в  дорогу,
Назад  додому,  де  скінчилися  тривоги,
Де  жовте  поле  й  неба  голубінь.
Я  вірю,  що  настане  день  такий,
Живі  повернуться  до  нас  тієї  днини,
І  ми  згадаємо  загиблих  разом  з  ними,
І  віри  світлий  промінь  золотий.
Бо  в  кожнім  серці  жевріє  вона,
Людині  не  можливо  жить  без  віри,
Лиш  віра  нам  в  душі  латає  діри,
Які  залишила  та  проклята  війна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2025
автор: Костянтин Вишневський