Очі, що горять,
Як вогні в ночі.
Погляд, що тримає серце в полоні.
І слова, що забирають у мрію.
Очі, які змушують мовчати.
Сміх, що звучить,
Як мелодія вітру.
Світло, що знаходить душі мого сонця схід.
Це все - ти!!
Це моя весна.
Скрипка співає,
Як душа мовить,
Немов струна,
Що рветься від болю.
Тонкий візерунок між нами ширяє.
Вічність кличе.
І з нею я злилася.
Очі, які змушують мовчати.
Сміх, що звучить,
Як мелодія вітру.
Світло, що знаходить душі мого сонця схід.
Це все - ти!!
Це моя весна.
Нехай туман приховує шлях вдалину.
Але в очах твоїх я бачу світло.
Ти мій маяк,
Мій маленький причал у морі кохання.
З тобою я знайду відгук благодаті.
Очі, які змушують мовчати.
Сміх, що звучить,
Як мелодія вітру.
Світло, що знаходить у душі мій захід сонця.
Це все - ти.
Ти - моя весна.
Нехай туман приховує шлях вдалину.
Але в очах твоїх я бачу світло.
Ти мій маяк,
Мій маленький причал у морі кохання.
З тобою я знайду відповідь благодатну.
Музика проникає в кожен куточок,
У кожну клітину, в кожну мить.
Вона звучить в ній немов відлуння зірок
І дарує серцю нове натхнення.
Її тонкі пальці торкаються клавіш ніжно
І дарує серцю нове натхнення .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2025
автор: oreol