Туман у долині тихенько приліг,
Як загнаний звір причаївся в куточку.
Це не пустило його на поріг,
Прогнало від хати вранішнє сонце.
Волосся твого, що русявим було
Торкнулась туману срібная стрічка.
Та серденька лагідне ніжне тепло
Нас зігріватиме, здається вічність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040687
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський