Нас життя частувало не раз
І хворобами, і розлуками,
Гостротою нам кинутих фраз –
Біль із дітьми пили й онуками.
Все те не заважало любить
І життя своє, й одне одного,
Вчились іншим добро робить,
Болю спробувавши народного.
Ми пройшли некороткий шлях,
Де всього-усього траплялося,
Вигоряли жита в полях –
То війна із нас насміхалася.
Попри втому важку і страх,
Йшли із болем від пережитого,
Ми варили чаї на кострах,
Пів шматочка ділили житнього.
І хоч зло ще радіє, цвіте,
Перемоги йому не бачити –
Жити маємо право святе,
Нас ні вбити, ні закріпачити!
24.04.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2025
автор: Ганна Верес