пливе туман
над садом диким
де листя в снах
вночі і вдень
де тиша
повна мертвих криків
і слів покинутих пісень
вологі трави
небо сіре
мовчання
все як для журби
і хтось
мов тінь
бреде без віри
і сам не знає
хто
куди
зітхання вітру
стукіт серця
усе зливається в мотив
слідів страшних
слідів від берців
що топчуть
жив
колись ти жив
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2025
автор: Щєпкін Сергій