У вас товар, у нас купець.
Віддайте доньку під вінець.
Вона красива, молода,
Із вами досить пожила.
Тепер же ж у нову домівку
Пустіть із сином-зятем дівку.
Чи відпускаєте?
Наречений в нас козак,
На всяке діло він мастак.
Коли не так щось – все поладить
І помайструє і порадить.
Хлопчина красень – молодець.
Бажаєш йти з ним під вінець?
Наречена?
А ми невісточку в родину
За рідну приймемо дитину.
Ні словом не проймем, ні ділом.
Тож обнімайтеся сміливо.
Та із весіллям не баріться.
Бо час вже й випить, як годиться!
Пора вже?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2025
автор: Таша Прокова