Голос,
що співав у ночі
Замовк.
Твій ангел втомився і зник в темноті,
у тьмі
Зоря твоя пала.
Але світло її залишило в темряві слід.
Небо мовчить, небо мовчить.
Ніби його більше й нема.
Слово застрягло,
Як пил у повітрі.
Світ став порожнім,
Як розбита склянка.
Шепіт надії зник..
Ніби сон.
-Де ти тепер?
Відповіді нема на це запитання.
Не гальмуй!!!
Час біжить
Як річка.
Змиває сліди..
Залишаючи століття.
Звук вщухає,
Як дихання в тиші.
Твій ангел мовчить
Розчиняючись у темряві..
Сльози стекли.
Розчинилися у піску.
Думки кричать,
Але тонуть у порожнечі.
Ніч вкриває,
Як холодна ковдра.
Де був вогонь
Залишився тільки попіл і доріжка.
Чи чуєш ти відлуння,
Що шепоче у ночі?
Тіні танцюють у закутку,
Як полум'я свічки.
Хтось кличе,
Але відповісти боїшся.
Голос пропав
І ти теж у тьмі розчинився.
Не гальмуй!!!
Час біжить,
Як річка
Змиває сліди,
Залишаючи століття.
Звук вщухає,
Як дихання в тиші,
Твій ангел мовчить
Розчиняючись у пітьмі
Надзвичайно чудово.
Але все ж мало.
Не зупиняйся,
Продовжуй...
Щастя ..в миті.. настало.
***
Шейх света правит страной.
Вот почему в стране вновь застой.
Вот почему распалили пожар,
После них лишь пустыня и магистраль.
*Название можете подставить сами*
Город был красивым,
Город был живым.
Теперь - он скопище руин.
За чьим то планом,
ради наживы - вокруг руины, вокруг руины,
подобие Хиросимы.
Миром правят свиньи.
Миром правят тираны.
Счета, карманы.
В наркотическом дурмане.
Неужто мы сами?
Неужто цунами.
Неужто накроет мир наш волной.
Неужто для всех
Этот вечный покой?
Неужто нет сил
Это всё изменить,
Неужто лишь пепел.
Был в мире ведь мир.
Один был народ, язык и любовь.
Кто прихватил это город с собой?
Никто не закрыл людей ведь стеной.
Поглубже зарыл свой клад лишь пустой.
Поставим свечу -
за упокой.
Неужто весь мир
настолько гнилой?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2025
автор: oreol