Фінальні всі хрипи свідомості будуть не в радість…
І втомлений Розум завжди підбиває діла -
Кому від душі безоплатно з'явилась та Благість -
Яка добродушність лишилась, яка відцвіла…
Згадаєш свої починання з усмішкою в серці,
Так само – воскресне у пам'яті те, що не встиг…
Згадаєш той день коли вперше вдягнув свої берці,
Арт-обстріл страшний супротивника грубий бліцкриг.
В останніх хвилинах заб'ється серденько, як пташка,
Крилами змахне на прощання останній фальцет…
Сльозинка гаряча скупа пригадає Наташку -
Кохану дружину в житті і замовкне поет…
Залишаться десь у столі недописані фрази,
На аркушах білих зім'ятих душевні вірші…
В словесних сплетіннях приховані щирії стрази,
Які не загинуть – не зникнуть у Божій Душі.
Знайде неодмінно читач, зі сльозами та болем,
Дізнається те, як боєць захищав уночі
Усіх Українців на Сході, в бою над юдоллю
Йому обірвали життя, ти у пам`ять свічки -
Йому запали і словами простими в молитві,
Згадайте поета бійця, най Душа не вмира...
Вірші зачитайте уголос із ворогом в битві,
Відправте до ворога тонну, за нього свинця...
2025 за мотивами 2020
http://verhina.avtor.me/note/94454
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина