Йду я лугом по стежинці,
Ляскає слух пташиний спів.
На квітці, на павутинці,
На здобич павучок засів.
Жучок з травички вибігає,
Через стежку мчить мерщій.
На спині райдугою грає,
З різно квіткових кольорів.
Пробіг і зник поміж травою
І на думку спало це мені:
Чому ж природною його красою,
Жучок живе у траві.
Струмок в’ється поряд стежинки,
Дзюрчить на різні голоси.
Ваблять зір кущі калини
І у стрімкім леті стрикози.
Пурхає на прозорих крилах
І розфарбована на всі тона.
Життя її у двадцять чотирьох годинах.
Чому ж її краса така дана?
Щедра природа на розмаїття,
Дала людям благодать.
Люди крушать її завзяттям,
А природу не можуть созідать.
Травень 2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2025
автор: Сокол