В моїй душі, в моєму серці
Кипить, клекоче через край,
Неначе в повінь, в бистрій річці,
Несеться човен в звісний рай;
Далека, недосяжна зірка
Холодним променем ярить,
То так зорить вродлива жінка –
Кохана проблиском п’янить.
Не подолати біль – страждання,
В бурхливій долі течії…
Як не примусити в коханні
Забути образи її.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2025
автор: Master-capt