[b]П[/b]ризнаюся чесно, що маю я диво,
[b]О[/b], світле натхнення та це ж мої крила,
[b]Е[/b]легію швидко створила у вірші,
[b]З[/b]раділа я серцем і вражені інші.
[b]І[/b] знову те щастя стараюся звити,
[b]Я[/b]к можу, як вмію, щоб в радості жити.
[b]Ц[/b]ілунки, обійми без них неможливо,
[b]Е[/b]х знаю, що з ними лиш буду щаслива.
[b]К[/b]ажу всьому світу, що вдячна за світло,
[b]А[/b] з ним бачу серце з душею розквітло,
[b]З[/b]находжу у всьому красу спозаранку,
[b]К[/b]оли ніжно промінь хвилює фіранку.
[b]А[/b] далі торкає чарі́вну уяву
[b]І[/b] з нею лунає прекрасне сопрано.
[b]З[/b]адумаюсь трішки і знову наснага,
[b]Д[/b]еінде малює майстерністю мага.
[b]У[/b] нім досконало штрихи, мовби крила,
[b]М[/b]елодія лине і знову щаслива.
[b]О[/b]сь, бачу зуміла - я душу зігріти,
[b]К[/b]раса у рядочках та це ж мої діти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик