Ніколи я не скажу що відчула,
Бо в світі слів не вистачить мені.
Щоб описати радість, злість і сором
Як щось хороше, що знайшла в собі.
Ти завжди, із любовю, й без докори.
Розказував за місце у житті
Що я зайняла. В серці твому простір,
Давно він вже належить весь мені.
Я пів життя прожила, і не знала
Та вечір слів один, змінив усе.
Твої слова "ти завжди є кохана"
Але з підтекстом. "Це і ще не все"
Ти розказав всі свої таємниці.
Нарешті зміг відкритися мені.
Бо зміни ти побачив в поведінці,
Тої колись без совісті душі.
Так зміни є, і ти причетний.
До кожної клітиночки в мені❤️
Пробач, коханий, рідний, милий
Пробачив. Знаю, й дякую тобі🫶
23.01.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040566
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2025
автор: Олівія Тиркус