В сірий хмарний простір, де туман живе,
Задивились квіти в небо дощове.
Виглядали сонце в кришталю росі:
«Частий дрібний дощик – мерзнемо усі…»
І давав надію мандрів поводир,
Буйночубий вітер поміж хмар ходив.
Він водив з собою дівчину-весну
Та співала пісню чисту, голосну.
Враз почуло сонце, виглянуло в двір.
Вже ключі проміння посилає в мир.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2025
автор: fialka@