у метушні , залюблені , в собі
плекаєм у золі свою подобу
нас викупили щастям жити на землі
а ми знаходимо в собі звірську подобу
квітує світ , тваринний жах минув
раєм життя весь світ навколо
та лиш грошима навіжений чхнув
і люди втратили жертовність свою
нас гробить світ
руйнує суть речей
зовуть служити чортівні і злобі
а ми від Бога - щастя для людей
чи ми раби у нелюдській подобі
24.08.2022 13:17:01
https://www.youtube.com/shorts/8XN4oz0JweM
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2025
автор: Іван Українець