***

Я  говорю,  що  є  як  є,  а    будЕ,  як  бУде
Але  холод  проходить  змією  крізь  мої  груди
Ця  надмірна  тверезість,  ніби  стоока  правда
Випробовує  межі,    пада  холодним  градом
Я  говорю,  що  є,  як  є,  так  немов  смілива
Немов-би  мене  не  вбила  подібна  злива
Я  питаюся  в  тебе,  що  тепер  далі  буде
Розділити  мені  би  з  кимось  свої  етюди
Цей  пуд  солі  заважко  нести,  не  можна  з’їсти
Я  кажу:  це  не  мої  сни,  їм  десь  років  двісті
Ну  нехай,  я  скажУ,  що  темно  насправді  світло
Я  скажУ,  що  зима  насправді  для  мене  літо
Я  говорю  що  є  як  є,  а  буде  як  буде
Поки  можу  здаюсь  на  розсуд  усім  усюдам
Лиш  між  битвами  можна  бути  таким  сміливим
Сниться  мені,  що  знов  наступає  злива
(Ольга  Мороз-Кміт)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2025
автор: Ольга Мороз-Кміт