Я з цілим світом зараз говорю
Своїм, а не позиченим десь словом,
Вогнем свободи разом з ним горю,
Пишаюсь, що зі мною рідна мова.
Нас убивали і карали нас,
А рідне слово все ж урятувало,
І хоч тривожний в Україні час,
Позбудемось ворожої навали.
У слові нашім не лише краса,
А й непохитна віра в Перемогу.
У нім бринить матусина сльоза
І ліки для вдовиної тривоги.
У нім є все: і музика небес,
І щебетання діток галасливих,
Що вміє ощасливити тебе,
Може, тому воно і особливе.
У ньому – твердь гранітної скали,
І ніжний легіт вітру в житнім полі,
Й вогонь, що вміє душі запалить
Для боротьби за нашу з вами волю.
24.04.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2025
автор: Ганна Верес