Школяр Данилко повертавсь додому,
Біля дверей під'їзду сторопів...*
Лежав кажан, що впав якось додолу,
В зимовій сплячці раз по раз тремтів.
Приніс хлопчина кажана додому:
- Як цій біді нам, мамо, помогти?
І вже байдуже не було нікому:
- Летючу мишку треба вберегти.
За ніч у лоджії зігрілося звірятко:
- Тут терміново треба щось робити!
Про кажанів все вивчили спочатку
І рукокриле * стали рятувати.
Татусь привозив корм щодня раненько,
Щоб свіжим був, із Зоомагазину,
Пінцетом мишку годувала ненька:
- Невже активною ще буде цілу зиму?
Овва! Мороз і холод зробили свою справу,
Хоча окріпла вже летюча мишка.
Сама знайшла місцину і цікаво
Повисла в лоджії вниз головою нишком
В шпарині стелі... Зась, не турбувати!
Лишалось бачити цю дивину високо.
Раділи всі, потрібно лиш чекати:
- Чи подолають дружно небезпеку?
Весна прийшла... Час мишку випускати.
Довгоочікувана й тепла була днина.
Ось дружно вся сім'я помандрувала з хати
У парк. Врочисто кажана тримав Данило.
Забилось трепетно мале серденько,
Як ухватилося за гілку липи,
Крильцята вмить розправило й швиденько
Майнуло між дерева... Буде жити!
- - -
Похвальні тут дорослих дії й вчинки -
Життя звіряткові всі дружно врятували,
Тут не втрачали жодної хвилинки,
Бо небайдужі всі і виховання гарне, вдале.
* сторопів - украй розгубився, збентежився від несподіванки.
* рукокрилі - ряд ссавців, пристосованих до активного польоту.
ПРИМІТКА : Твір написала після довготривалого спостереження. Події реальні,
що відбувалися на моїх очах, а герої твору - мої сусіди.
Кажани занесені в Червону книгу України. Зимують в прохолодному
затемненому місці +2 +8
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2025
автор: Галина Лябук