Навколо світ складається з людей,
Які щодня йдуть до твоїх дверей
З посмішками непроханих гостей —
Ти не пускай їх до своїх сіней!
Вітер сильний дерево гойдає
Від міцного кореня до крон,
І малеча в хаті вже зростає.
«Дорога, я сідаю в свій вагон».
Коли сонце заходить за поля,
Я щодня починаю все з нуля.
Нотатки на сонячну середу,
Бо і найкраще ще попереду.
© Teodor Fanger
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040492
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2025
автор: Teodor Fanger