Я малесенька билинка
В полі піднебеснім –
В очі тихо радість лине,
В пам’яті так давній…
А рядком мій кіт Василько
І Нальот, собачка;
Я люблю їх сильно, сильно,
Бо життя що казка.
Приспів:
До серця там ластиться Небо,
Гаряча земля – йду босоніж,
Лелека підходить в потребі,
Погладити – м’яко в долоні…
В гнізді ластів’ята нуртують,
Там одуд красивий на гілці,
Зозуля роки все кукує.
Ой же – не сидиться на місці.
Сонце сходило з-за клену,
Ліз я на драбину
Виглядати хмарку темну,
Дощику взнать ціну.
За Юрківську дальню гору,
Де земля кінчалась –
Як я мало знав в ту пору…
…О, мої причали…
Приспів:
До серця там ластиться Небо,
Гаряча земля – йду босоніж,
Лелека підходить в потребі,
Погладити – м’яко в долоні…
В гнізді ластів’ята нуртують,
Там одуд красивий на гілці,
Зозуля роки все кукує.
Ой же – не сидиться на місці.
Вячеслав Шикалович
20.02.2024р. – 25.05.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040485
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2025
автор: Променистий менестрель