Мужики-трударі на землі,
під землею, вгорі...
В дійсність втілюють все,
що десь думка несе,
Що під зорями
бачимо зримо.
Йдуть у спеку й мороз,
вітер, дощ серед гроз,
Задум їхні
народжують руки,
Щоб спожили
і діти й онуки.
В них засмага не пляжна,
Вена рук такелажна,
Мовчазна, чоловіча робота,
Яка кроком по кроку,
День за днем, рік по року
Видає нагора́ результат.
Їхня спільність міцна,
Їхня щирість без дна,
Вони крутять
цю дивну планету.
Там не ждуть похвали,
Та не треба й хули,
Просто вдячності
їм на палету.
10.05.2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2025
автор: Олекса Терен