Жити для чого, для чого вмирати,
Я буду вічно літати.
****************************
Що тебе, що тебе
Приводить до мене,
Коли призахідний птах
Летить у високості,
Про ніч, що ступає
Тихо співає,
Коли в мене
Болить голова?
Мабуть, учора
Випив багато вина.
Так, я знаю,
Що не твоя тут вина.
Я вмираю,
У мене болить голова,
Я випив багато вина.
Воно червоним було,
Схожим на кров.
Учора пізнав я любов
І втратив її!
Та чи витримає серце моє
Втрату її.
Адже я довго шукав,
Блукав, мов голодний шакал.
Намагався збагнути,
Навіщо ми живемо,
І зустрів її.
Я вирішив жити для неї,
Однак у блуканнях,
У нетрях життя
Загубив своє відчуття
Цього життя.
Я лишив його на просторах,
Там далеко-далеко,
І без нього, без нього
Мені не повернути нічого.
Я втратив віру,
Я не вірю,
Що треба жити,
Я не знаю навіщо вмирати.
Дайте мені краще крила,
Я буду вічно літати,
Не жити і не вмирати,
Дайте мені краще крила,
Я буду вічно літати,
Не жити і не вмирати.
(переклад власної пісні 1997 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2025
автор: Ростислав Сердешний