НЕСКОРЕНИЙ
Врятований з нічної ями,
Яка і чорна, і страшна,
Вклоняюся усім богам я,
Що не скорилася душа.
Мене біда стискала міцно -
Та не здригнувся, сліз не лив,
До крові доля била злісно -
Та голови я не схилив.
Позбавлюся страждань и гніву
Серед майбутнього років,
Та як нависла б тінь жахлива -
Безстрашним я б її зустрів.
Карань хай стріну перешкоди,
Вузький прохід через паркан -
Все ж долі Я своїй господар!
Душі своєї капітан!
21.05.2025
© Тетяна Даніленко
Ілюстрація - портрет Вільяма Ернеста Генлі. Художник Френсіс Додд
INVICTUS
Out of the night that covers me,
Black as the pit from pole to pole,
I thank whatever gods may be
For my unconquerable soul.
In the fell clutch of circumstance
I have not winced nor cried aloud.
Under the bludgeonings of chance
My head is bloody, but unbowed.
Beyond this place of wrath and tears
Looms but the Horror of the shade,
And yet the menace of the years
Finds and shall find me unafraid.
It matters not how strait the gate,
How charged with punishments the scroll,
I am the master of my fate,
I am the captain of my soul.
1875
William Ernest Henley
Вільям Ернест Генлі (1849 - 1903) - один із провідних представників поезії кінця XIX століття в Англії, критик і видавець, найбільш відомий віршем 1875 року "Unvictus".
Цей вірш часто використовується як символ надії, гідності, незламності та сили духу для тих, хто стискається з тяжкими випробуваннями.
У 1875 році, через хворобу, Генлі ампутували ногу, лікарі вважали, що є необхідність в ампутації і другої ноги. Однак, він відмовився і довірився хірургу, якому вдалося врятувати кінцівку.
Перебуваючи у лікарні, він і написав вірш, «Invictus».
Вірш активно використовується для популяризації Ігор нескорених (Invictus Games), заснованих принцем Гаррі у 2014 році. Це міжнародні спортивні змагання серед військовослужбовців, які отримали поранення, травми, захворювання, виконуючи свої службові обов'язки.
До Всесвітнього дня поезії (21.03.2025) українські військові записали відео з декламуванням вірша Вільяма Ернеста Генлі "Нескорений", аби подякувати Великій Британії за підтримку України та нагадати, що війна за свободу продовжується.
(Відомості з інтернету)
Свідоцтво про публікацію: №0048467420250524
© Тетяна Даніленко, 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2025
автор: Тетяна Даніленко