Нарешті в цей застій хоч трохи фарту
Природа подала, великим коштом.
Грім прогримів немов сигнал до старту,
І дощ із неба наче сильний поштовх.
Нарешті вже насіння проросте,
Й покаже ДНК усім на огляд.
Це, безперечно, розвиток, проте
Дивись, щоб не відводив потім погляд.
На зовні випливе обман,
Як проросте не жито, а бур'ян.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040412
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2025
автор: Ооооо