Рушники, рушники, рушники
Вишивані вкраїнські крилаті,
Вони були і є в всі віки
В кожнім домі і маленькій хаті.
Проводжала матуся синів
У похід чи далеку дорогу,
Дарувала отой обіг
І щоденно молилася Богу,
Щоби квіти на тім рушнику
Пелюстками серденька торкались
І від зла та біди на віку
Діточок її оберігали.
Простеляла матуся рушник
Вишиваний під ноги дитині,
Коли донька рідненька чи син
Забажали створити родину.
Та ікони обрамлені ним
В сільській хаті та великих храмах,
Короваєм стрічаєм гостей,
Що кладем на рушник вишиваний.
Рушники, рушники, рушники
Вишивані крилаті вкраїнські,
Вони з кожним із нас на віки,
Як душевні пісні материнські.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040381
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський