Вдивляючись крізь власну призму
в страхи, їх тіні кострубаті,
колись на боці гедонізму
я опинюсь у результаті.
Колись збирати буду легші
і менші спогадів валізи.
В них спокій покладу найпершим,
а далі вже все те, що влізе.
Забуду все, чого не шкода,
і вирушу і світ широкий,
де пахне медом насолода,
і пахне, як меліса спокій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2025
автор: Ася Оксамитна