Господу Ісусу Христу
і прп Єфросинії Полоцькій
в любові присвячується
Доля освіти з ШІ
й світу всьОго —
вимерти,
або ж — прийнять в серці Бога…
Й щоби Огонь Божественний
горів
як дивно Єфросинія
мій спонукала ум
щоби піднявся ввись —
тобто, в серце спустивсь, —
при всій
обволікаючій марі!..
ШІ вбив університет…
І вставте інше (заклади…
космодром…) —
теж не стане…
Жива є Єфросинія
й живий Христів поет —
як дивно ум
звільняється
із підійманням брів
щоб лиш
Огонь Божественно горів…
Вона ж втікала — від батьків!..
Аби лишень
горів…
в ранній й дитячій ще порі…
от — правнучці від Володимира
у незбагненній Духа
грі…
…як дивно ми, художні і
Церковні —
здолали капкани
своїх родів!!!
природа-мати не пуска,
а хто здолав —
з природою
зрадів…
о Радість-Єфросинія!
настала радість
і спасіння — для
дівчат і вдів:
дождались слова вічного
з вічних ходів…
не як Шекспір —
з своїх ходів…
Несе ріка — все і усіх —
Та сила
З християнських якорів…
О Єфросиніє!
В Печерській Лаврі із ікони –
Вогонь стрів!
Так й прп Нестор! — Зрозуміло.
Поворот. — І стрів.
23.05.2025, свято прп Єфросинії Полоцької!
Київ — третій вибір Богородиці
і другий Єрусалим…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович