А далі нічого не треба,
Вони вже стають святими,
Дарують людям розраду
і музику ставлять у тему.
А далі верба за вербою,
І хочеться лиш писати
Не так важливо про кого,
Рядки у потяг складати
і їхати світ за очі
подалі із того світу,
де заздрість, крадіжки і втома
у всесвіт свій особистий.
Зображення до вірша згенеровано ШІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2025
автор: Олена Мосійчук