Моє село - ти пісня мого серця
Чую твій голос,і серцебиття.
П'ю твою красу ,як воду з джерельця
В садочку солодить спів солов'я.
Моє село - це пречисті небеса
В трійці - три цервиці ,як зірниці.
Батько - сивий Дністер ,а мати - земля
Частують хлібом, водою з криниці.
Моє село - то є дзеркало Дністра
На рушнику вишиття золоте.
В саду яблуні ,над ставочком - верба
Край вікна, тут мальва - ружа цвіте.
Село моє - перлина України
Ціловане сонцем - небесами.
Найкраща земля із роси краплини...
Родить хліб - золотими ланами.
Над рікою літають чайки білі
Слухають, музику водограю.
Тут весна в яблуневій заметілі,-
сонечком колише сни в розмаю.
На березі Дністра, як на картині...
Село ,як писанка в квітах весни.
У житах - маків цвіт , волошки сині
З доріг стрічають лелек ясени.
Моє село - то зірка світанкова,-
Будить пташечок від зимових снів.
Босоніж іду в ліс ,гай та діброву,
Цвіту калиною поміж дубів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040337
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2025
автор: Чайківчанка