Я говорю з тобою віршами душі,
З любов'ю щирою, вразливість є безмежна…
Летять слова пташки, летять мої вірші,
У простір невідомий, там любов залежна…
Серденько вирішило надіслать вантаж –
Всі почуття у всесвіт невідомий тайний.
Летіли пошепки мої слова –вінтаж,
Але, я не почула в відповідь зізнання…
Любов-змія обвила серце навіки,
Ця ноша назавжди важка, клубок у грудях…
Я говорю з тобою віршами роки…
Коли, ти Музой став, мене постійно судять.
Зі слів душевних я створила міст тобі,
У простір мелодійний шлейф летить незвичний.
Я рада зустрічам, бери хоч щось роби…
Що буде далі? – я не знаю….стан критичний…
2025 за мотивами 2017
Свідоцтво про публікацію: №0048432920250520
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина