Шукаю в людях я людей.
В собі - видивлююсь людину.
Забрати б циферблат з грудей,
Вдягнути би якусь світлину,
щоб усміхатися усім
і щоб усіх не відчувати.
Сховатись, зникнути, а в тім -
За вітром ніс і не мовчати!
Любити, вірити, кричати!
Сміятись, жити,проживати!
На хвилі бути і ламати
систему в корінь - не себе...
Нехай горітиму! Палати
зі мною буде вся і все!
...Співати...
Нехай мелодія несе
аж до самого Бога душу
і, хай вертається назад.
Я ж без душі (не можу) мушу
слова привести якось в лад
щоб не шукати добре в людях
й добра не бачити в собі.
Без суду й слідства все ж осудять -
на циферблаті"мінус дві..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2025
автор: Ксенія Фуштор