Задумався, розправив крильця, і полетів,
кудись ...Для нього світ краю не має,
для нього день ,мов рік, він радий що прожив,
а завтра, може, новий день чекає ...
Якщо не знайдуть його пташки,
у сіть не втрапить з павутинок,
в жучка є теж свої страхи,
і свій із часом поєдинок...
Мені, неначе, він є брат,
його позичив би я волі,
в нас різний погляду масштаб,
та дуже схожі наші долі ...
Замисленим я по життю своєму йду,
не знаю ,ще попереду чекає,
чи радість, чи біду попереду знайду ,
у цьому світі, що не має краю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040273
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2025
автор: Межа реальності