Чи знаєте, як радує земля,
Напоєна весняними дощами?
Чи бачили, як хвилюється хліб,
Виспівує пташина над полями?
А як луги, гаї, сади цвітуть
У буйному веснянім розмаїтті…
Які ще треба говорить слова,
Щоби був мир і лад у всьому світі?
Чи отак можливо скам’яніти
Весняному пробудженню природи?!
Не бачити – чути... Не радіти…
Проводити лиш «блудні хороводи».
Облиште, люди, ненависть - зиму,
Як це робить наша матір природа…
Допоки ще не пізно і є час,
Находьмо порозуміння і згоду.
... А весна біжить швидко до краю.
Гомінлива і світло - ніжна весна!
Я лишень їй сказати хотіла,
Що зАвжди вселяє надію вона.
В. Ф. – 21.05.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040217
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2025
автор: Веселенька Дачниця