odi et amo


холодне  ранкове  сонце
іржаві  пейзажі  сходу
демони,  дайте  ходу
в  піксельній  оболонці
б'ється  душі  болонка_
<
де  вони_  посполиті
вилиті  в  напів    форми
десь  на  краю  платформи
плями  облич  розмиті
в  місті  чиєїсь  мрії
<
тісно  душі_  звіріє
сморід  могильний  тішить
з  косами  тіні  -  ті  ще
тещі  богів  нордичних
із  рукавів  забитих_
<
скронь  гупотіння  бритих
тління  надії  -  шльондри
з  матриць  трансляцій_  он  де
рвуться  за  стрічку  хонди
із  особовим  складом
<
спереду  -  що  позаду
в  небі  -  що  й  під  землею
"вчора"  стає  трофеєм
"нині"  чатує  зради
"завтра"  здіймає  руки
<
з  музи  зчави  розпуку
вбий  цю  скупу  потвору
злякану,  не  фартову
заздру,  червонооку
мляву  бліду  обузу
<
знову  ранкове  сонце
сонна  причинна  муза
фрейліна  голопуза
падаєш  на  коліна
сліз  її  лижеш  стронцій

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2025
автор: Ки Ба 1