На горе, дивний світ,
Немов перед потом,
Живе, наче востаннє:
Одні - в окопах, на прощаннях,
А інші - на гучних гуляннях.
Темрява очей розтане,
Коли дощі зі сліз і крові
Вкриють все і всіх,
І тільки Ной з любові
З ковчега рятуватиме прозрілих.
Уцілілих.
На терезах важитимуть совість,
Любов, повагу, гідність, честь...
А що як чорний бік натомість
Переповнить ваги вщерть?
Збідніла в світі справедливість,
І зводять нанівець добро,
Сховали за сорочками сміливість,
Тому так тихо-мовчки ллється кров...
Спини кривавий дощ,
Хай згинуть всі лукаві,
Нема їм ні людських,
Ані Господніх прощ!
Усім, хто спраглий правди,
Подай, о будь ласкавий,
Спини, спини кривавий дощ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2025
автор: Марина Цуркан