Не бачимо ніхто минулу і прийдешню суть

Ти  знаєш  все,  що  робиться  в  житті...
Як  гине  все,  як  світом  правлять  лихварі...

Ти  все  відчула  -  це  тепер  не  твої  сни...
Ти  відвертала  очі,  ти  забула  -  тепер  дивись,  як  гине  цвіт  весни...

Ти  продавав  усе  і  мріяв  про  великі  статки...
Ти  проміняв  нас  всіх,  прибуток  той  поглинули  витрати...

Ти  так  раділа  маючи  бурштинове  намисто,
Та  ти  не  бачила,  коли  щезав  ліс,  як  помирали  рослини...

Тварини  живуть  все  життя  у  хлівах,  у  засіках...
Ми  любимо  їх,  поки  не  дістаємо  ножа,  тоді  жаліти  -  гріх...  

Коли  закінчиться  війна,  всі  житимуть  або  помруть...
Не  знаємо  ніхто,  як  глибоко  пірнати  в  чорну  каламуть...

Не  бачимо  ніхто  минулу  і  прийдешню  суть...
Аби  не  лишитись  там  де  не  співають,  не  сміються,  не  живуть...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2025
автор: DarkLordV