ЗЕ мавпа очолює стадо барАнів,
У грі своїй вправна одна із тиранів
Баранчиків тягне, як вудку на воду,
Щоб криком змінити мовчання народу.
Вітрила порожні — лиш дим та ілюзії,
Із слів обіцянок будує дифузію
Як птах паперовий, що з хмари впаде,
Від посмішки мавпи рятунку ніде.
Барани йдуть слідом, сліпі та покірні,
Думки їх вівчарські — дрібні та повільні.
Мавпа танцює на зламі мостів,
Розуму ж вистачить тільки на спів.
Слова, мов вогонь, що палає в безодні,
А справи — лиш попіл, і темні холодні.
Та де ж та рука, що зміни несе?
Бо мавпа тут править — і стадо пасе.
02.12.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2025
автор: Настасія