Немає спокою й ві сні, нерви постійно у напрузі, тиша це розкіш на війні, схилилася калина в лузі... Вибухи чутно тут і там, з краю до краю ходить лихо, не просто сестрам і братам, напружуємось коли тихо... В зажурі ліс, безлюдний сквер, нічна тривога і ранкова, спокій в минулому тепер, про обстріли щодня розмова...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2025
автор: Олег Князь