Сонце іде на плаху
В синій в’язниці хмар.
Ноги дерев край шляху
Сивий туман украв.
В морок сховалось поле,
Тільки із далини
Во́рону сад говорить:
«Годі, малий, засни!»
Стежка петляє в танці,
Бавиться чобітьми.
Зашпори колють пальці,
Скоро вже до зими.
Сніжні укриють мітки
Поле, і шлях, і сад…
Он уже захід світить
Крайні шибки у хат.
2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2025
автор: Мазур Наталя